АНАЛІЗ  МОНІТОРИНГУ  ЗНАНЬ   ДІТЕЙ

за  І  КВАРТАЛ     2021-2022 н.р.

(стартова  діагностика)

Мета :

- спільне  прогнозування  з  педагогами , можливості  успішного  навчання;

- розробка  спільно  з  психологом  дій для  подолання  можливих  утруднень         

    у  навчанні  та  вихованні  дітей;

- встановлення  наступності  при  переході  від  одного  розділу  програми  до 

     іншого.

    Діагностика  проводилась  в  термін   з  02.09.2021р.  по  16.09.2021р.   в  дошкільному  навчальному  закладі № 9 «Лелеченя»  комбінованого  типу  Мелітопольської  міської ради  Запорізької  області.

   На  04  вересня 2021 р. всього  дітей – 234. З них:  20   відсутніх  дітей  знаходились  у  відпустці з батьками,   6  дітей  хворіли. Обстежено – 208 дітей.

  Обстеження  дітей  проводилось  з  урахуванням  індивідуальних  особливостей  кожної  дитини. Особливу  увагу  приділяли  особистісно-орієнтованій  моделі  виховання, навичкам  та  вмінням  дитини , які  були  набуті  раніше, а  також  життєвому  досвіду  дитини.

При  діагностуванні  педагоги використовували різні  форми  роботи , такі  як

- бесіда  з  кожною  дитиною;

- тестові  завдання  за  допомогою  карток  та  запитань;

- проведення  спостережень;

- надання  логічних  завдань, які  спонукали  дитину  до  мислення;

- використання ігор : дидактичних, розвивальних, творчих, конструкторське -

  будівельних, згідно  Базового компонента, програми розвитку «Дитина» для дітей від 2 до 7 років.

     У  вересні  динаміка рівнів  простежувалась  лише  в  групах  дітей, переведених  з  попередньої  вікової  групи.

   Аналіз  стартової  діагностики  показує  зниження  динаміки  за  розділами  «Мовленнєве  спілкування» ( Н – 49), «Навчанню грамоти» ( Н – 35). Це  свідчить  про те, що  за  літній  оздоровчій  період знання  дітей  знижуються  тому, що  більшість їх  знаходяться  на  оздоровленні  і  не  відвідують  дошкільний  заклад.

   - В  групах №  1,2,4  більшість  дітей  щойно вступили  до  дошкільного  закладу, мають  низький  рівень знань  з образотворчого   розвитку, сенсорики. Не  розрізняють  і  не  називають  основні  кольори, не  можуть  групувати  предмети  за  формою, величиною.  46 дітей  мають  недостатній  словниковий  запас, вживають  слова  дитячого  мовлення, переважають  іменники  та  дієслова.

  Є  діти, які  звертаються  до  дорослих  жестами, мімікою. Зафіксовано  достатній  рівень  з  предметного довкілля – 6 дітей, з мовленнєвої діяльності – 5 дітей  І молодшого віку.

   За  проханням  дорослого  діти  показують  іграшки, предмети, знаряддя, використовують  в  ігровій  діяльності. Але  37  дітей  не  можуть  класифікувати, співвідносити  різні  предмети.

        В  групах  № 5,7 (4-й рік життя)  28  дітей  показали  середній  рівень  знань  з  мовленнєвого  спілкування, 26 – з введення в світ кількості, 37 -  з  екологічного виховання, 33 – з фізичного розвитку, низький  рівень – 28 дитини  з  розділу  програми «Образотворча  діяльність». З розділу програми «Навчання грамоти» 40 дітей показали низький рівень. На  ці  показники  вплинуло  те, що  в  групи  прийняті  нові  діти, так  і  те, що  діти  з  вадами  мовлення, недостатньо  розвинутим  фонематичним  слухом , а також дрібною  моторикою.  11  дітей мають  труднощі  у  серіації  за  2  ознаками, недостатньо  знань  про  живу  природу, залежність  живої  природу  від  неживої.

    В  групах  № 8, 9, 11 (5-й рік життя)  низький  рівень  показали  32 дитини з розділу програми «Навчання грамоти»   та  15  дітей  з розділу програми  «Мовленнєва діяльність» в групі № 11.

   В  групах  № 6,10 (6-й рік життя)  дітей  з низьким рівнем  фізичного  розвитку  - 13 в групі № 6, з навчання грамоти, з екологічної освіти – 10 в групі № 6.  З  екологічної освіти – 3 дитині, з фізичного розвитку, з образотворчої діяльності, з музичного розвитку – 1 дитина  в групі № 10 мають високій рівень .

  ПРОПОЗИЦІЇ: 

    - Вихователям  груп молодшого віку  підвищувати  рівень знань дітей шляхом  проведення  індивідуальних  занять  різного  типу, створення  розвивального  життєвого  простору, співпраці  з  батьками, організації  роботи  за  індивідуальними  програмами  розвитку.

  -   Вихователям  груп середнього віку  активізувати  роботу  зі  звукової  культури  мовлення  шляхом  використання  дидактичних  ігор  та  вправ, артикуляційної  гімнастики, пальчикових  ігор  тощо.  Удосконалити  роботу   з  розвитку  українського  мовлення, забезпечити  спілкування  державною мовою  у повсякденні.

  - Вихователям груп старшого віку створити  умови  для  розвитку  мовлення  дітей, забезпечити   роботу  за  індивідуальними  освітніми  програмами. З  метою  збагачення  знань  дітей   про  довкілля, природу  наповнювати  середовище  дидактичними  та  ігровим  матеріалом  відповідно  до  теми, що  вивчається. Продовжувати  роботу  зі  звукової  культури  мовлення, розвитку  фонематичного  слуху, забезпечити  умови  для розвитку  дрібної  моторики  рук, самостійної образотворчої  діяльності. Використовувати  пальчикові  ігри, удосконалити  роботу  по  ознайомленню  з  природою  через  організацію  спостережень, дослідницьку – пошукову роботу  в  природі, використання  розвивальних  ігор.

   Педагогам  усіх  вікових  груп  забезпечити  роботу  щодо  підвищення  якості  знань дітей.